МОВНИЙ РОЗКОЛ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА.
НЕ СЛОВОМ, А ДІЛОМ! МОВНИЙ РОЗКОЛ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА.
Не мова визначає, хто є патріотом, а хто — зрадником. Це визначають дії.
В сучасній Україні сформувався хибний шаблон: державна мова стала індикатором «своїх», тоді як все, що стоїть за словами, часто ігнорується. Але реальність показує інше.
Переважна частина чиновників, які системно розкрадають бюджети, узаконюють геноцидні рішення, ігнорують конституційні права громадян та знищують власний народ — це українськомовні посадовці. Вони досконало володіють українською мовою, проводять брифінги, знімають патріотичні відео, але за їхніми словами — схеми, репресії, зловживання і страх. Серед них — працівники ТЦК, які відловлюють людей на вулицях, поліцейські, що б’ють протестувальників, міністри, які дерибанять західну допомогу та воєнний бюджет.
Це і є внутрішній геноцид.
Геноцид не завжди має вигляд розстрілів. Його прояв — у системному нищенні потенціалу нації, її довіри, її енергії та безпеки.
Паралельно з цим, тисячі російськомовних українців тримають оборону. З перших днів війни. Без камер. Без гасел. Вони не сперечаються, якою мовою правильно. Вони рятують. Вони захищають. Вони мовчки роблять те, чого не роблять ті, хто щодня декламує про «мову як зброю».
Якщо переконують, що головне — це мова. Що хтось менш український лише тому, що говорить інакше. Але це — маніпуляція. Мовна ворожнеча сьогодні використовується як прикриття для справжніх злочинців — тих, хто руйнує країну зсередини, прикриваючись гаслами і прапорами.
Судити людину за мову — це примітивізація мислення. Це те, чого хоче ворог: розділити, посіяти ворожнечу всередині, щоб полегшити зовнішній контроль.
Мова — це засіб. Свідомість — це сила. Людина, яка робить правильні речі, але говорить російською, цінніша для країни, ніж та, що досконало володіє українською, але краде, принижує й репресує.
Україна не виживе, якщо ділити людей за мовною ознакою, і водночас терпіти мовних зрадників у владі.
Потрібно нарешті зрозуміти: не мова вбиває. Вбивають рішення. І ті, хто їх підписує під виглядом «патріотів» і ті хто їх виконує!
Мова — це культура. А не індульгенція на зраду.
Мовний патруль — це імітація.
Дії — це реальність.
Не плутайте форму з суттю.
Справжній розподіл — не за мовою. А за цінностями.
За тим, хто захищає — і хто зраджує.
Хто будує — і хто паразитує.
Хто жертвує — і хто продає все за відкат.
Поки ви вірите в міф про «мову як головне» — вас тримають під контролем. Ви сперечаєтесь між собою, поки інші збагачуються за рахунок вашого болю.
Не дайте себе втягнути в підміну.
Зміст важливіший за звук.
Дії важливіші за вимову.
Не дайте себе обманути.
Все починається з кожного із нас!
Джерело телеграм канал t.me/SAKRALNA_UKRAINA
#Культура_та_національна_ідентичність
